Токмаччина простилася із загиблим Героєм

Категория: 
362

Про той червневий день 18 червня, у соцмережах з`явилася інформація такого змісту: бойовики здійснили масований артилерійський обстріл позицій сил АТО під Маріуполем. Атака бойовиків здійснювалася з використанням 120-міліметрових мінометів та заборонених міжнародними домовленостями артустановок 122-х та 152-х мм. Сили АТО достойно і жорстко відбивають всі атаки ворога і дають гідну відсіч агресору. На жаль, за попередньою інформацією загинув один український воїн. Це був наш земляк, житель села Жовтневе, військовослужбовець 23-го мотопіхотного батальйону Ігор Гребінець. Війна обірвала життя молодого хлопця, коли йому виповнилося лише 22 роки.

Трагічна звістка чорним вороном швидко облетіла село.

Прощання із загиблим воїном відбулося 22 червня на сільському кладовищі. Віддати шану загиблому зібрались всі його односельчани, від молоді до людей похилого віку. Та не тільки Жовтневе проводжало Ігоря в останню путь. Разом з ним до останнього були його бойові товариші. Трагічна подія зібрала людей з усього району і навіть області.

Жовтневий сільський голова Наталія Антипенко відкрила траурний мітинг, присвячений трагічній загибелі їх земляка. Зі словами скорботи і співчуття близьким на мітингу виступили представники районної і обласної влади.

Односельчани пам’ятають Ігоря від самого дитинства. В одних на очах він ріс, з іншими разом грався. Проводжаючи свого земляка в останню путь та втішаючи скорботну матір, ніхто не міг стримати сліз. Спогадами про шкільні роки Ігоря поділилась директор Жовтневої школи Людмила Орел. Червень 2016 року назавжди залишиться для шкільного колективу трагічним, бо вони втратили свого випускника 2009 року. Ігор ріс добрим, чесним, хлопчиком. Не боявся брати на себе відповідальність, був старостою класу, очолював центр громадсько-корисної діяльності. Серед численних своїх захоплень особливий інтерес він проявляв до техніки і спорту. Директор школи згадала, як на випускному вечорі він залишив побажання у записці «Хочу придбати мотоцикл та жити щасливо». Свої мрії втілити у реальність юнак за своє коротке життя так і не встиг.

Військовий комісар Токмацького військкомату Вадим Вітер розповів, як Ігор потрапив до Збройних Сил. Ігор не ухилявся від служби, як це роблять більшість його ровесників. Він прийшов до воєнкомату у липні минулого року без тіні вагань, і вже 31 серпня був у рядах воїнів в АТО. Простий хлопець з простого українського села став одним з кращих бійців.

З військовими почестями ховали свого однополчанина військові, які були поряд з Ігорем в останні хвилини його життя. Старшина Максим Кацапов розповів, яким мужнім воїном був Ігор. Він ніколи не боявся в бою, завжди допомагав своїм товаришам і загинув, допомагаючи товаришам. Від імені командування і громади Маріуполя Ігор нагороджений медаллю посмертно. Медаль, а також прапор, з яким Ігор йшов у бій, старшина передав матері загиблого.

Пам’ять загиблого воїна-земляка було вшановано хвилиною мовчання. Заупокійний молебень провели священнослужителі православної громади району. Поховання відбулося під прощальний салют військових.

До останньої хвилини життя Ігор Гребінець був відданий Україні та її народу. Схиляємо голови перед його світлою пам’яттю і співчуваємо рідним і близьким загиблого.

Последние добавления